Піпєц не за горами...

Закон про захист персональних даних – кляп, яким хочуть закрити рота журналістам

Андрій Шкіль, 4 січня 2011 р.

Віднині будь-яка інформація про будь-якого українського чиновника, включно з президентом, може використовуватися у ЗМІ лише за згодою даної особи. В нашій напівтоталітарній країні це означає, що подібна інформація взагалі вже ніколи не з’явиться на сторінках українських газет чи на телебаченні, бо жоден чиновник цього не дозволить робити. З першого січня набував чинності закон "Про захист персональних даних".

Згідно з прийнятим законом сьогодні можна покарати журналіста або редакцію лише за те, що вони оприлюднили, приміром, декларацію про доходи якогось високопосадовця, або – розповіли, якою нерухомістю той володіє.

Оскільки в Україні з приходом нової влади почався серйозний процес згортання прав та свобод людей, в першу чергу – свободи слова, можна говорити, що закон про захист персональних даних – ще один кляп у рота українським журналістам.

Усю зібрану інформацію про того чи іншого владоможця не можна буле оприлюднювати без письмової згоди особи. Тобто за сторінок наших ЗМІ зникнуть матеріали, які розповідають, хто ж насправді відчув «покращення життя вже сьогодні» - про що під час своєї виборчої кампанії обіцяв нинішній президент.

З іншого боку, введений в дію закон передбачає створення спеціального державного органу із захисту персональних даних, якому надається право вільного доступу до будь-яких приміщень, де зберігається чи здійснюється обробка персональних даних. Тобто, можна говорити про створення ще однієї силової структури на кшталт ГПУ, яка матиме право здійснювати «нальоти», приміром, в редакцію будь-якої опозиційної газети чи Інтернет-ресурсу під виглядом контролю за персональним даними.

Неважко здогадатися, що законом створено ще один каральний орган, який покликаний тримати в страхові усі засоби масової інформації, особливо – опозиційні, адже віднині навіть блокнот журналіста можна вважати «місцем зберігання персональних даних.

Отож – тоталітаризм на марші, адже віднині в буцегарню можна загриміти не за наклеп, не за брехню, а за правдиву інформацію, яку хтось спробує донести до людей, не «завізувавши».

Причіплений файлРозмір
shkil.jpg13.71 КБ
Зображення користувача makar.

П@3dец не за горами

Я б назвав цю статтю "П@3dец не за горами". Відкривають собі можливість взути кого завгодно... Сталінські перевірені методи. Робити такі умови, щоб в будь який момент можна було розстріляти кого захочуть.